Сила альтернативної енергії. Полтавщина
3 червня 2017, 10:00

На Полтавщині ринок альтернативної енергії має тенденцію до розвитку. В регіоні все більше запроваджуються проекти, в яких застосовують відновлювальні джерела – енергію сонця, вітру та природніх ресурсів.

Вчені із Кременчуцького національного університету ім. Остроградського розробили технологію, яка перетворюватиме “цвітіння” синьо-зелених водоростей Дніпра на біогаз.

Із тих самих водоростей, від яких влітку у саму спеку Дніпро перетворюється на зелене, смердюче болото.

Синьо-зелені водорості які заполоняють Дніпро влітку  

Тільки за один сезон “цвітіння” Дніпра і водосховища з синьо-зелених водоростей можна виробити близько 108 млн м³ біогазу, що еквівалентно 64 млн літрам дизпалива.

Вчені сконструювали біоустановку і цей винахід приніс їм перше місце на конкурсі наукових проектів в Австрії.

Як розповів перший проректор університету, доктор біологічних наук, професор Володимир Никифоров, нині науковці шукають інвесторів, адже запровадження біоенергетичних технологій в комунальне господарство міста чи села дає значну економію бюджетних коштів.

В умовах постійного зростання вартості комунальних послуг, дозволяє частково або й повністю відмовитися від опалення газом чи електрикою. Зекономлені таким чином кошти спрямувати на нагальні потреби громади.

Винахід науковців Кременчуцького національного університету «Менантен» для видобування з водоростей біогазу

Проектом зацікавилися не тільки представники Австрії, а й влада Кременчука та сусідніх міст Світловодська і Черкас.

Біогаз зі сміття

З 2019 року у Кременчуці планують отримувати електроенергію із біогазу видобутого на Деївському сміттезвалищі.

Така дата задекларована в проекті договору між міською владою і приватним інвестором, який повинен до 2019 року встановити на звалищі не тільки обладнання зі збору біогазу та його спалювання, а й генератор з переробки газу в електричну енергію.

В наддніпрянському місті згідно статистичних даних проживає 238 тисяч осіб. На кожного жителя в середньому припадає до 300 кг сміття на рік. Тобто родина із 3-х осіб за рік утворює різних побутових відходів майже тонну.

Ці відходи потрібно належним чином вивозити й утилізувати.

У Кременчуці для цього існує полігон ТПВ на Деївському сміттезвалищі. У 2016 році туди вивезли 388 тисяч 488 м³ твердих побутових відходів, які зібрали кременчужани.

Полігон на Деївському сміттезвалищі в Кременчуці

Полігон був створений 50 років тому, у 1965 році, як звалище відкритого типу. Нині його площа становить 280 554 м2. Кількість твердих побутових відходів за останнє десятиліття значно зросла і нині в середньому становить більше 17 мільйонів кубічних метрів.

За час існування полігону проводилися різні заходи, для покращення його стану та зменшення шкідливого впливу на оточуюче природне середовище. Наразі залишаеться не вирішеною проблема утворення у тілі сміттєзвалища біогазу із значним вмістом метану. Згідно розрахунків вміст біогазу у ТПВ є значним, що дозволяє запровадити проект зі збирання та використання біогазу для виробництва електричної енергії.

Вертикальна свердловина для збору біогазу

Система моніторінгу газу та газоутилізуюче обладнання

З метою утилізації біогазу у 2008 році у між Полтавською ОДА, владою Кременчука та представниками німецької фірми HAASE , було укладено договір про реалізацію спільного проекту з санації полігону ТПВ, з подальшим будівництвом на ньому когенераційної установки.

За рахунок іноземних інвестицій завершено перший етап спільного проекту, було побудовано систему збору та утилізації біогазу.

Пробні відкачки газу із 11 газодобувних сведловин

У КАТП-1628 повідомили, що зараз триває підготовка до запровадження другого етапу-виробництва електроенергії із біогазу отриманого на Деївському полігоні твердих побутових відходів.

План реалізації та інтегрування проекту в Кременчуці

Сонячна енергія для ОСББ

Освітлювати під’їзди у багатоповерхівці за допомогою сонячної енергії вирішили у Полтаві. У ОСББ встановили на  даху будинку сонячні батареї.

Полтава. Вулиця Великотирнівська

Мешканці підрахували, що на оплату освітлення місць загального користування витрачається близько 3600 гривень на місяць і тарифи будуть і надалі зростати. Тому на голосуванні було прийнято рішення перейти на «зелену» енергію. На даху будинків з’явилися шість сонячних батарей, які заряджають вдень акумулятори. А вночі зібрана вдень електрика освітлює під’їзди і коридори.

Встановлені сонячні батареї на даху будинку в Полтаві

Загалом все більшим попитом користуються організації і підприємства, які запроваджують енергоефективні технології та продають енергозберігаючі технології .

В рамках проведення загальноміського заходу «Дні сталої енергії в Кременчуці» та всеукраїнського туру «Енергоефективність — наша спільна справа» відбулася виставка презентація «Кременчук — за чисте повітря і зелене майбутнє».

Один із екземплярів виставки — сонячний колектор

Захід проводився з метою підвищення обізнаності громадян щодо сучасних способів ефективного використання енергії та широкого залучення поновлюваних джерел енергії в руслі загальноєвропейської політики протидії глобальній зміні клімату.

Враховуючи, що відновлювана енергетика з кожним роком дешевшає завдяки зменшенню вартості технологій, можна говорити про значне зростання вкладу “зеленої” електроенергії в енергетичну незалежність.

Один із екземплярів виставки — приклад роботи світлофору на основі сонячної енергії


Текст — Тарас Деркач
Зйомка та монтаж — Олександр Семеняка

Матеріали підготовлені ГО «Кременчуцьке Громадське Телебачення» для проекту «Україна+» за підтримки Internews